1. Словник української мови Грінченка

дзюба

Дзюба, -би

ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. н. п. ум. дзюбка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дзюба — Дзю́ба прізвище Орфографічний словник української мови
  2. дзюба — -и, ж. Дівчина з обличчям, поритим віспою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзюба — див. рябий Словник синонімів Вусика
  4. дзюба — Дзю́ба, -би, -бі; дзю́би, дзюб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)