дивергентний

диверге́нтний

-а, -е.

Такий, що розходиться.

Значення в інших словниках

1. дивергентний — диверге́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дивергентний — ДИВЕРГЕ́НТНИЙ, а, е, псих. Стос. до дивергентності. Протилежністю лінійному є дивергентне мислення. Воно допускає варіювання шляхів вирішення проблеми, приводить до несподіваних висновків і результатів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах