Великий тлумачний словник сучасної мови

дивоглядний

дивогля́дний

-а, -е, діал.

Прикм. до дивогляд.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дивоглядний — дивогля́дний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. дивоглядний — див. вродливий  Словник синонімів Вусика
  3. дивоглядний — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. дивоглядний — Дивогля́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дивоглядний — ДИВОГЛЯ́ДНИЙ, а, е, діал. Прикм. до дивогля́д. Сплетене [коріння].. тягнулося дивоглядними перснями в глибінь лісу (Коб., І, 1956, 450); Дивоглядне марево жарко струмує над степом (Донч., Дочка, 1950, 139).  Словник української мови в 11 томах
  6. дивоглядний — Дивоглядний, -а, -е = дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер. Млак. 68.  Словник української мови Грінченка