дидаскал

дида́скал

-а, ч.

1》 Вчитель у стародавній Греції та Візантії, а також у деяких братських школах та греко-латинських школах Росії 17 ст.

2》 Керівник давньоруського хору, знавець церковного співу.

Значення в інших словниках

1. дидаскал — дидаска́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дидаскал — (від гр. didaskalos — наставник, учитель) — керівник давньоруського хору, знавець церковного співу.  Словник-довідник музичних термінів
3. дидаскал — ДИДА́СКАЛ, а, ч. 1. Учитель у Стародавній Греції та Візантії. В античності дидаскалами називали учителів, а також театральних діячів – фахівців із навчання хорів (з наук. літ.); У Візантії до XI століття дидаскалами називалися шкільні учителі.  Словник української мови у 20 томах
4. дидаскал — Учитель, учена людина див. даскал  Словник застарілих та маловживаних слів