дикобраз

дикобра́з

-а, ч.

Великий гризун із жорсткою темно-бурою щетиною і твердими строкатими голками (на спині).

Значення в інших словниках

1. дикобраз — дикобра́з іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дикобраз — (тварина) їжатець  Словник чужослів Павло Штепа
3. дикобраз — Ссавець ряду гризунів, спинна частина тіла вкрита довгими ламкими голками; довж. бл. 40 см; 12 видів, заселяють напівпустелі, степи та ліси Пд. Європи, Пд.-Зх. Азії та Африки.  Універсальний словник-енциклопедія
4. дикобраз — ДИКОБРА́З, а, ч. Великий гризун з жорсткою темно-бурою щетиною і твердими строкатими голками (на спині). *У порівн. Суворовець зустрів незнайомого хлопчика із задерикуватими очима.., рудим волоссям, що стирчало в усі боки, як у дикобраза (Багмут, Щасл. день.., 1951, 120).  Словник української мови в 11 томах