Великий тлумачний словник сучасної мови

дикунчин

дику́нчин

-а, -е.

Належний дикунці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дикунчин — Дику́нчин, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)