димітися

димі́тися

див. димитися.

Значення в інших словниках

1. димітися — димі́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. димітися — ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О.  Словник синонімів української мови
3. димітися — ДИМІ́ТИСЯ див. дими́тися.  Словник української мови в 11 томах