димитися
дими́тися
і димітися, -миться; мн. димляться; недок.
Виділяти дим; тліти, виділяючи дим.
|| перен. Виділяти пару, давати випари.
|| Підніматися клубками, стелитися (про хмари, туман).
Великий тлумачний словник сучасної української мовидими́тися
і димітися, -миться; мн. димляться; недок.
Виділяти дим; тліти, виділяючи дим.
|| перен. Виділяти пару, давати випари.
|| Підніматися клубками, стелитися (про хмари, туман).
Великий тлумачний словник сучасної української мови