димити
дими́ти
і диміти, -млю, -миш; мн. димлять; недок.
Виділяти, випускати дим.
|| Погано горіти, виділяючи багато диму.
|| перев. чим. Випускати дим під час куріння.
|| перен. Виділяти пару.
Великий тлумачний словник сучасної української мови