диминиці ди́миниці -иць, мн., арх. Пухлина, набряк. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках диминиці — Диминиці, -ць ж. мн. Родъ опухоли Диминець, вця, м. = димарь. Вх. Зн. 15. въ паху, подъ мышками. Камен. у. см. дімениця. Словник української мови Грінченка