диминиці
ди́миниці
-иць, мн., арх.
Пухлина, набряк.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диминиці — Диминиці, -ць ж. мн. Родъ опухоли Диминець, вця, м. = димарь. Вх. Зн. 15. въ паху, подъ мышками. Камен. у. см. дімениця. Словник української мови Грінченка