диминиці

Диминиці, -ць

ж. мн. Родъ опухоли Диминець, вця, м. = димарь. Вх. Зн. 15. въ паху, подъ мышками. Камен. у. см. дімениця.

Значення в інших словниках

1. диминиці — -иць, мн., арх. Пухлина, набряк.  Великий тлумачний словник сучасної мови