дискета

диске́та

-и, ж., спец.

Малоформатний гнучкий магнітний диск, що застосовується в комп'ютері для зберігання інформації поза ним.

Значення в інших словниках

1. дискета — диске́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дискета — ДИСКЕ́ТА, и, ж., інформ. Гнучкий магнітний диск зовнішньої пам'яті комп'ютера, носій цифрової інформації. Зростає кількість журналів, додатком до яких є CD-ROM, дискета або аудіокасета (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. дискета — Магнітний диск невеликих розмірів і ємності; використовується як підручний носій інформації.  Універсальний словник-енциклопедія
4. дискета — рос. дискета (англ. diskette) — касета, що є носієм даних у вигляді гнучкого диска, виконаного з полімерних матеріалів з магнітним покриттям, і являє собою паперовий чи пластиковий конверт з прорізом для доступу головок читання-запису.  Eкономічна енциклопедія