дискета
ДИСКЕ́ТА, и, ж., інформ.
Гнучкий магнітний диск зовнішньої пам'яті комп'ютера, носій цифрової інформації.
Зростає кількість журналів, додатком до яких є CD-ROM, дискета або аудіокасета (з наук. літ.);
Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання долучається до матеріалів справи (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)