дискос

ди́скос

-а, ч.

Церковне блюдце у православних церквах для різних потреб.

Значення в інших словниках

1. дискос — Євхаристійна посудина — блюдо, призначене для євхаристійного хліба; заст. артофор, хлібоносець  Словник церковно-обрядової термінології
2. дискос — ДИ́СКОС, а, ч., церк. Плоске кругле блюдо, яке використовується у православному служінні під час літургії. Потім він [отець Серафим] підходить до різьбленого столика-тумби, що, власне, і є жертовником...  Словник української мови у 20 томах
3. дискос — Дискос, -су м. Дискосъ.  Словник української мови Грінченка