дискос
ДИ́СКОС, а, ч., церк.
Плоске кругле блюдо, яке використовується у православному служінні під час літургії.
Потім він [отець Серафим] підходить до різьбленого столика-тумби, що, власне, і є жертовником, – на ньому стоїть темна срібна чаша на високій ніжці, такий же срібний ківшик, вазочка-дискос і гарнюня фігурна лжеця – ложечка (В. Шкляр);
На жертовнику знаходяться священні посудини, а саме: чаша, або потир, куди перед літургією вливається вино з водою; дискос – невелике кругле блюдо на підставці, на яке кладеться хліб для освячення на Божественній літургії (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)