дисонанс
дисона́нс
-у, ч.
1》 муз. Негармонійне поєднання звуків, порушення співзвучності; прот. консонанс.
2》 перен. Те, що вносить розлад у що-небудь, суперечить чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидисона́нс
-у, ч.
1》 муз. Негармонійне поєднання звуків, порушення співзвучності; прот. консонанс.
2》 перен. Те, що вносить розлад у що-небудь, суперечить чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови