дисоціація

дисоціа́ція

-ї, ж.

1》 Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.

2》 Розлад у психічних процесах.

Дисоціація бактерій — виникнення в популяції бактерій особин, що дають початок новим клонам.

Дисоціація чутливості — розлади одних видів чутливості при збереженні інших.

Значення в інших словниках

1. дисоціація — дисоціа́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дисоціація — Диссоциация — dissociation — Dissoziation – розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.  Гірничий енциклопедичний словник
3. дисоціація — дисоціа́ція (лат. dissociatio, від dissocio – роз’єдную) 1. Розклад молекул на прості молекули, атомні групи або іони. 2. психол. Порушення зв’язності психічних процесів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дисоціація — ДИСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або іони. Як же утворюються в електроліті іони? Відповідь на це запитання дає теорія електролітичної дисоціації (Курс фізики, III, 1956, 57)...  Словник української мови в 11 томах