дисоціація

ДИСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або іони.

Як же утворюються в електроліті іони? Відповідь на це запитання дає теорія електролітичної дисоціації (Курс фізики, III, 1956, 57);

Якщо в нижніх шарах [земної атмосфери] кисень і азот перебувають у вигляді молекул, то з висотою ступінь їх дисоціації збільшується (Ком. Укр., 10, 1962, 49).

2. Розлад у психічних процесах.

Значення в інших словниках

1. дисоціація — дисоціа́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дисоціація — Диссоциация — dissociation — Dissoziation – розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.  Гірничий енциклопедичний словник
3. дисоціація — -ї, ж. 1》 Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони. 2》 Розлад у психічних процесах. Дисоціація бактерій — виникнення в популяції бактерій особин, що дають початок новим клонам. Дисоціація чутливості — розлади одних видів чутливості при збереженні інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дисоціація — дисоціа́ція (лат. dissociatio, від dissocio – роз’єдную) 1. Розклад молекул на прості молекули, атомні групи або іони. 2. психол. Порушення зв’язності психічних процесів.  Словник іншомовних слів Мельничука