дисоціювати

ДИСОЦІЮВА́ТИ, ю́є, недок. і док. Піддаватися розкладу; розкладатися.

При розчиненні їдкий натр під впливом молекул води дисоціює, тобто розкладається на іони, і починає проводити електричний струм (Хімія, 10, 1956, 39).

Значення в інших словниках

1. дисоціювати — дисоціюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дисоціювати — -ює, недок. і док. Піддаватися розкладу; розкладатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови