Великий тлумачний словник сучасної мови

дисоціювати

дисоціюва́ти

-ює, недок. і док.

Піддаватися розкладу; розкладатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дисоціювати — дисоціюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дисоціювати — ДИСОЦІЮВА́ТИ, ю́є, недок. і док. Піддаватися розкладу; розкладатися. При розчиненні їдкий натр під впливом молекул води дисоціює, тобто розкладається на іони, і починає проводити електричний струм (Хімія, 10, 1956, 39).  Словник української мови в 11 томах