дисоціювати
ДИСОЦІЮВА́ТИ, ю́є, недок. і док. Піддаватися розкладу; розкладатися.
При розчиненні їдкий натр під впливом молекул води дисоціює, тобто розкладається на іони, і починає проводити електричний струм (Хімія, 10, 1956, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисоціювати — дисоціюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- дисоціювати — -ює, недок. і док. Піддаватися розкладу; розкладатися. Великий тлумачний словник сучасної мови