1. Словник української мови в 11 томах

дисоціація

ДИСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або іони.

Як же утворюються в електроліті іони? Відповідь на це запитання дає теорія електролітичної дисоціації (Курс фізики, III, 1956, 57);

Якщо в нижніх шарах [земної атмосфери] кисень і азот перебувають у вигляді молекул, то з висотою ступінь їх дисоціації збільшується (Ком. Укр., 10, 1962, 49).

2. Розлад у психічних процесах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисоціація — дисоціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дисоціація — Диссоциация — dissociation — Dissoziation – розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони. Гірничий енциклопедичний словник
  3. дисоціація — -ї, ж. 1》 Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони. 2》 Розлад у психічних процесах. Дисоціація бактерій — виникнення в популяції бактерій особин, що дають початок новим клонам. Дисоціація чутливості — розлади одних видів чутливості при збереженні інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дисоціація — дисоціа́ція (лат. dissociatio, від dissocio – роз’єдную) 1. Розклад молекул на прості молекули, атомні групи або іони. 2. психол. Порушення зв’язності психічних процесів. Словник іншомовних слів Мельничука