дисоціація
дисоціа́ція
(лат. dissociatio, від dissocio – роз’єдную)
1. Розклад молекул на прості молекули, атомні групи або іони.
2. психол. Порушення зв’язності психічних процесів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисоціація — дисоціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дисоціація — Диссоциация — dissociation — Dissoziation – розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони. Гірничий енциклопедичний словник
- дисоціація — -ї, ж. 1》 Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони. 2》 Розлад у психічних процесах. Дисоціація бактерій — виникнення в популяції бактерій особин, що дають початок новим клонам. Дисоціація чутливості — розлади одних видів чутливості при збереженні інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисоціація — ДИСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або іони. Як же утворюються в електроліті іони? Відповідь на це запитання дає теорія електролітичної дисоціації (Курс фізики, III, 1956, 57)... Словник української мови в 11 томах