Великий тлумачний словник сучасної мови

дистинктивний

дистинкти́вний

-а, -е.

Стос. до дистинкції.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дистинктивний — ДИСТИНКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. книжн. Відмітний, розпізнавальний, характерний. Процесуальність як дистинктивна ознака політичного дискурсу стала визначальним фактором для виділення політичного дискурсу як форми політичної дії...  Словник української мови у 20 томах