Великий тлумачний словник сучасної мови

дифтонгізація

дифтонгіза́ція

-ї, ж.

Явище переходу простого голосного звука в дифтонг.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дифтонгізація — дифтонгіза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дифтонгізація — ДИФТОНГІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Явище переходу простого голосного звука в дифтонг. Слова з колишнім початковим о перед складом із слабим ъ чи ь при (замінному) подовженні о й наступній «дифтонгізації» його набували раз у раз протетичного в (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 242).  Словник української мови в 11 томах