дифтонгізація

ДИФТОНГІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Явище переходу простого голосного звука в дифтонг.

Слова з колишнім початковим о перед складом із слабим ъ чи ь при (замінному) подовженні о й наступній «дифтонгізації» його набували раз у раз протетичного в (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 242).

Значення в інших словниках

1. дифтонгізація — дифтонгіза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дифтонгізація — -ї, ж. Явище переходу простого голосного звука в дифтонг.  Великий тлумачний словник сучасної мови