дифтонгізація
ДИФТОНГІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Явище переходу простого голосного звука в дифтонг.
Слова з колишнім початковим о перед складом із слабим ъ чи ь при (замінному) подовженні о й наступній «дифтонгізації» його набували раз у раз протетичного в (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дифтонгізація — дифтонгіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дифтонгізація — -ї, ж. Явище переходу простого голосного звука в дифтонг. Великий тлумачний словник сучасної мови