дифірамбічний

дифірамбі́чний

-а, -е.

Прикм. до дифірамб 1).

Значення в інших словниках

1. дифірамбічний — дифірамбі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дифірамбічний — ДИФІРАМБІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до дифіра́мб 1. Чую, що таки не видержу і впаду в ліричний, дифірамбічний тон і, замість аналізувати, почну оспівувати свого героя (Фр., III, 1950, 260).  Словник української мови в 11 томах