дияволиця

дияволи́ця

див. дияволка.

Значення в інших словниках

1. дияволиця — дияволи́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дияволиця — ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С.  Словник синонімів української мови
3. дияволиця — ДИЯВОЛИ́ЦЯ див. дия́волка.  Словник української мови в 11 томах