Значення в інших словниках дияволиця — дияволи́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови дияволиця — див. дияволка. Великий тлумачний словник сучасної мови дияволиця — ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С. Словник синонімів української мови