добрести

добрести́

-еду, -едеш; мин. ч. добрів, добрела, добрело; док., розм.

Повільно, переборюючи втому, слабість, дійти до кого-, чого-небудь, до якого-небудь місця, предмета.

|| Не поспішаючи, повільно йдучи, прийти куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. добрести — добрести́ дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. добрести — Добрести́, -бреду́, -бреде́ш; добрі́в, -рела́, -рели́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. добрести — ДОБРЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. добрі́в, добрела́, ло́; док., розм. Повільно, переборюючи втому, слабість, дійти до кого-, чого-небудь, до якого-небудь місця, предмета. Василина насилу добрела до других дверей (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
4. добрести — Добрести, -бреду, -деш гл. Перейти черезъ воду. Бреди, старий, за Дунай по калину, як не добредеш, на твою душу згину. Чуб. V. 846.  Словник української мови Грінченка