добудова

добудо́ва

-и, ж.

Частина приміщення, прибудована пізніше.

Значення в інших словниках

1. добудова — добудо́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. добудова — ДОБУДО́ВА, и, ж. Частина приміщення, прибудована пізніше. На молочнотваринних фермах до наявних приміщень роблять добудови, де поставлять додатково близько 200 голів великої рогатої худоби (Рад. Укр.,24.ІХ 1960, 1).  Словник української мови в 11 томах