добудований

добудо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до добудувати.

|| добудовано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. добудований — добудо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. добудований — Добудо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. добудований — ДОБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до добудува́ти. Незабаром він вийшов на край села, де бовваніли три ще не добудовані хати (Стельмах, І, 1962, 418); Комірка була дерев’яна, добудована до корчми ззаду (Фр., II, 1950, 347).  Словник української мови в 11 томах