довбало

довба́ло

-а, с.

Інструмент для довбання.

Значення в інших словниках

1. довбало — до́вба́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. довбало — ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ (Я́ТІЛ) (Я́ТІЛЬ) діал., КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал., ДОВБА́ЛО діал. В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І.  Словник синонімів української мови
3. довбало — ДО́ВБА́ЛО, а, с. Інструмент для довбання.  Словник української мови в 11 томах
4. довбало — Довбало, -ла м. 1) Долбящій что нибудь. Черном. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.  Словник української мови Грінченка