довбання

довба́ння

-я, с.

Дія за знач. довбати.

Значення в інших словниках

1. довбання — довба́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. довбання — 1. вид обробки металу різанням, вертикальне стругання на довбально-різальному верстаті; 2. обробка деревини долотами (ручна або на верстаті).  Універсальний словник-енциклопедія
3. довбання — ДОВБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. довба́ти. Найпростіший інструмент для довбання — долото (Стол.-буд. справа, 1957, 102).  Словник української мови в 11 томах
4. довбання — Довба́ння, -ня с. Долбленіе.  Словник української мови Грінченка