Великий тлумачний словник сучасної мови

довгогривець

довгогри́вець

-вця, ч.

Той, у кого довга грива.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. довгогривець — Довгогривець, -вця м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.  Словник української мови Грінченка