Значення в інших словниках
-
довгогривий —
довгогри́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
довгогривий —
див. довгий
Словник синонімів Вусика
-
довгогривий —
ДОВГОГРИ́ВИЙ, а, е. З довгою гривою. На паші коні довгогриві, Біду зачувши, сумно ржуть… (Граб., II, 1959, 248); Хлопець ходить між довгогривих киргизьких коней (Донч., І, 1956, 144).
Словник української мови в 11 томах
-
довгогривий —
Довгогривий, -а, -е Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.
Словник української мови Грінченка