Великий тлумачний словник сучасної мови

довгогривий

довгогри́вий

-а, -е.

З довгою гривою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. довгогривий — довгогри́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. довгогривий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
  3. довгогривий — ДОВГОГРИ́ВИЙ, а, е. З довгою гривою. На паші коні довгогриві, Біду зачувши, сумно ржуть… (Граб., II, 1959, 248); Хлопець ходить між довгогривих киргизьких коней (Донч., І, 1956, 144).  Словник української мови в 11 томах
  4. довгогривий — Довгогривий, -а, -е Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.  Словник української мови Грінченка