довгогривий
довгогри́вий
-а, -е.
З довгою гривою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довгогривий — довгогри́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- довгогривий — див. довгий Словник синонімів Вусика
- довгогривий — ДОВГОГРИ́ВИЙ, а, е. З довгою гривою. На паші коні довгогриві, Біду зачувши, сумно ржуть… (Граб., II, 1959, 248); Хлопець ходить між довгогривих киргизьких коней (Донч., І, 1956, 144). Словник української мови в 11 томах
- довгогривий — Довгогривий, -а, -е Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181. Словник української мови Грінченка