Великий тлумачний словник сучасної мови

довгодзьобий

довгодзьо́бий

-а, -е.

З довгим дзьобом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. довгодзьобий — довгодзьо́бий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. довгодзьобий — ДОВГОДЗЬО́БИЙ, а, е. З довгим дзьобом. Пострибає [одуд] до криниці, Підлетить, сіда на зруб. Довгодзьобий та строкатий, На голівці в нього чуб (Біл., Пташ. голоси, 1956, 21).  Словник української мови в 11 томах