довгомір

довгомі́р

-а, ч.

Вид гусіні, що пересувається підтягуючи хвоста до голови, створюючи вертикальну петельку, ніби міряючи поверхню, якою пересувається.

Значення в інших словниках

1. довгомір — довгомі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови