довготерміновий

довготерміно́вий

-а, -е.

Те саме, що довгостроковий.

Довготермінова платіжна вказівка — розпорядження (вказівка) клієнта своєму банку на проведення деяких регулярних виплат.

Довготермінова позика, кредит — позика, що надається на тривалий період часу, на строк в декілька років.

Довготермінові вклади — грошові вклади до банку на термін в один рік та більше, які не можуть бути достроково зняті.

Довготермінові інвестиції — вкладення коштів на створення, збільшення розмірів, а також придбання позаобігових активів тривалого користування, не призначених для продажу.

Довготермінові позики — залучення державою чи приватними компаніями позикових коштів через випуск боргових зобов'язань з терміном погашення понад 5 років.

Значення в інших словниках

1. довготерміновий — довготерміно́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довготерміновий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
3. довготерміновий — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
4. довготерміновий — Довготерміно́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. довготерміновий — ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, а, е. Те саме, що довгостроко́вий. За неї [ворожу кулю], як по довготерміновому векселю, Захар ще має відшкодувати борг у ворога (Ле, Право.., 1957, 161); Остап завтра їде в довготермінову відпустку (Коз., Зол. грамота, 1939, 86).  Словник української мови в 11 томах