Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

довготерміновий

Довготерміно́вий, -ва, -ве

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. довготерміновий — довготерміно́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. довготерміновий — -а, -е. Те саме, що довгостроковий. Довготермінова платіжна вказівка — розпорядження (вказівка) клієнта своєму банку на проведення деяких регулярних виплат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довготерміновий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
  4. довготерміновий — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. довготерміновий — ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, а, е. Те саме, що довгостроко́вий. За неї [ворожу кулю], як по довготерміновому векселю, Захар ще має відшкодувати борг у ворога (Ле, Право.., 1957, 161); Остап завтра їде в довготермінову відпустку (Коз., Зол. грамота, 1939, 86).  Словник української мови в 11 томах