Значення в інших словниках
-
довгочасний —
довгоча́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
довгочасний —
-а, -е. Те саме, що довготривалий. || Здатний довго існувати, розрахований на довгий період.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
довгочасний —
див. довгий; старий
Словник синонімів Вусика
-
довгочасний —
ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
довгочасний —
ДОВГОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що довготрива́лий. Розуміючи серйозність своєї хвороби, Ленін допускав можливість довгочасної перерви в своїй роботі (Біогр. Леніна, 1955, 266); Після перших вдалих спроб він збирався в довгочасний політ (Трубл.
Словник української мови в 11 томах