довгочасний

ДОВГОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що довготрива́лий.

Розуміючи серйозність своєї хвороби, Ленін допускав можливість довгочасної перерви в своїй роботі (Біогр. Леніна, 1955, 266);

Після перших вдалих спроб він збирався в довгочасний політ (Трубл., III, 1956, 141);

// Здатний довго існувати, розрахований на довгий період.

З допомогою ракет недавно здійснено небувалий за своєю сміливістю і науковим значенням експеримент — створення довгочасних літаючих лабораторій на штучних супутниках (Наука.., 8, 1958, 18).

Значення в інших словниках

1. довгочасний — довгоча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довгочасний — -а, -е. Те саме, що довготривалий. || Здатний довго існувати, розрахований на довгий період.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довгочасний — див. довгий; старий  Словник синонімів Вусика
4. довгочасний — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
5. довгочасний — Довгоча́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)