довгохвостий

ДОВГОХВО́СТИЙ, а, е. З довгим хвостом.

Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Гл., Вибр., 1957, 283);

Хутко їде Юлдаш, горловими звуками підбадьорює низькорослого довгохвостого коника (Донч., І, 1956, 149).

Значення в інших словниках

1. довгохвостий — довгохво́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довгохвостий — -а, -е. З довгим хвостом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довгохвостий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
4. довгохвостий — Довгохвостий, -а, -е Длиннохвостый.  Словник української мови Грінченка