1. Словник української мови в 11 томах

довгохвостий

ДОВГОХВО́СТИЙ, а, е. З довгим хвостом.

Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Гл., Вибр., 1957, 283);

Хутко їде Юлдаш, горловими звуками підбадьорює низькорослого довгохвостого коника (Донч., І, 1956, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгохвостий — довгохво́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгохвостий — -а, -е. З довгим хвостом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгохвостий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  4. довгохвостий — Довгохвостий, -а, -е Длиннохвостый. Словник української мови Грінченка