доведення

дове́дення

-я, с.

1》 Дія за знач. довести, доводити.

2》 Логічна форма встановлення істинності будь-якого судження на підставі інших суджень, істинність яких перевірена практикою.

Значення в інших словниках

1. доведення — дове́дення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. доведення — ДОВЕДЕННЯ, доказ — логічна форма встановлення істинності тієї чи іншої думки на основі знань, істинність яких безсумнівна. В Д. розрізняють тезу — судження, істинність якого треба довести; аргументи — судження...  Філософський енциклопедичний словник
3. доведення — ДОВЕ́ДЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. дове́сти, дово́дити. Під час німецької буржуазної революції Маркс вважав за основне завдання пролетаріату — доведення революції до кінця, завоювання керівної ролі пролетаріатом..  Словник української мови в 11 томах