доводити
дово́дити
-джу, -диш, недок., довести, -еду, -едеш; мин. ч. довів, довела, довело; док.
1》 перех. Ведучи, доставляти кого-небудь до певного місця; супроводити.
2》 перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами; доказувати. Доводити теорему.
3》 перех. Роблячи що-небудь, досягати певної межі.
4》 перех. Змушувати кого-небудь пройнятися певними почуттями, переживаннями і т. ін.
5》 неперех., діал. Доносити, повідомляти.
6》 перех., спец. Здійснювати механічну обробку деталей машин, апаратів, приладів і т. ін. для надання їм точних розмірів і чистоти поверхні; притирати.
Довести до гріха — бути причиною чиїх-небудь негативних вчинків.
Великий тлумачний словник сучасної української мови