доверчений дове́рчений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до довертіти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках доверчений — Дове́рчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)